Підсилення антени — це показник її здатності спрямовувати вхідну потужність у випромінювання в певному напрямку і вимірюється за максимальною інтенсивністю випромінювання.
МАЛЮНОК 1-1 Характеристики діаграми спрямованості антени.
Якщо розглянути густину потужності, випромінювану ізотропною антеною з вхідною потужністю P₀ на відстані R, то вона виражається як:
Ізотропна антена випромінює рівномірно у всіх напрямках, і її густина потужності визначається шляхом ділення випромінюваної потужності на площу сфери 4πR². Ізотропний випромінювач вважається 100% ефективним. Однак реальна антена збільшує густину потужності в напрямку пікового випромінювання, що визначається підсиленням антени:
або
Підсилення досягається шляхом спрямування випромінювання від інших частин випромінювальної сфери. У загальному випадку, підсилення антени визначається діаграмою спрямованості з урахуванням підсилення:
Поверхневий інтеграл інтенсивності випромінювання по випромінювальній сфері, поділений на вхідну потужність P₀, є мірою відносної потужності, випромінюваної антеною, або її ефективності:
де:
- P₀ — вхідна потужність,
- Pₐ — випромінювана потужність,
- ηₑ — ефективність антени.
Втрати в матеріалах антени або відбиття через погане узгодження імпедансів зменшують випромінювану потужність. У теоретичних моделях ми часто використовуємо інтеграли для концептуального розуміння, але більшість інтегралів розв'язуються числовими методами, що дозволяють розбивати інтегровані частини на малі сегменти та виконувати зважені суми.
Узгодження імпедансів
У системі вихідний імпеданс передавача або вхідний імпеданс приймача може не відповідати вхідному імпедансу антени. Максимальне підсилення досягається, коли імпеданс приймача точно узгоджений з імпедансом антени, що означає, що резистивні частини однакові, а реактивні частини мають однакову величину, але протилежні знаки. Точні вимірювання підсилення вимагають використання тюнера між антеною і приймачем для забезпечення conjugate match (комплексної відповідності). Альтернативно, втрати через невідповідність імпедансів можна врахувати обчисленням після вимірювання.
У випадках, коли невідповідність імпедансів є, її ефекти можуть бути розглянуті окремо для конкретної системи, або антени можуть бути виміряні з урахуванням цієї невідповідності.
Приклад розрахунку пікової густини потужності на відстані 10 км від антени з вхідною потужністю 3 Вт і коефіцієнтом підсилення 15 дБ.
Спочатку перетворимо підсилення в дБ на відносний коефіцієнт:
Потужність поширюється по сферичній поверхні з радіусом 10 км (10,000 м), а площа сфери становить:
Густина потужності визначається за формулою:
Далі, використовуючи рівняння (1-2), обчислимо інтенсивність електричного поля:
- Підсилення зазвичай виражається відносно ізотропної антени. Деякі підсилення антен відносяться до антени типу λ/2 диполь, ізотропне підсилення якої становить 2.14 дБ.
- Якщо припустити, що антена є точковим джерелом, ми можемо використовувати рівняння (1-2) для обчислення випромінюваного електричного поля:
Таким чином, використовуючи ці рівняння, ми можемо визначати пікову густину потужності, інтенсивність електричного поля та підсилення антени на заданій відстані.
Немає коментарів:
Дописати коментар