Класифікація відхилень і допусків форми та розташування поверхонь

Точність геометричних параметрів деталей характеризується не тільки точністю розмірів їх елементів, але й точністю форми та взаємного розташування поверхонь. Відхилення форми та розташування поверхонь виникають у процесі обробки деталей через неточність та деформацію верстата, деформацію оброблюваного виробу, нерівно­мірності припуску на обробку, неоднорідності матеріалу і т. п.

Відхилення форми та розташування поверхонь знижує не тільки експлуатаційні, але й технологічні показники виробу. Для забезпечення необхідної точності параметрів, його працездатності та довговічності в робочих кресленнях деталей необхідна вказівка не тільки граничних відхилень розмірів, але в необхідних випадках - також допусків форми та розташування поверхонь.

 Призначення допусків форми і розташування поверхонь має проводитися на основі державних стандартів.

Усі відхилення форми і розміщення поділяють на три групи:

- відхилення та допуски форми;

- відхилення та допуски розташування;

- сумарні відхилення форми та розташування.

Для кожного виду допуску форми або розташування встановлено 16 ступенів точності (з 1-го до 16-го), що включають як точні (1-й ступінь), так і грубі (16-й ступінь) допуски. У межах одного ступеня точності стандартом встановлено три рівні відносної точності А, В і С, що визначаються співвідношенням допусків форми і розміру, за яких допуски форми складають відповідно 60, 40 і 25 % допуску розміру.

Граничні відхилення форми і розташування поверхні нормуються ГОСТом 24642-81 і ГОСТом 24643-81 та призначаються за наявності особливих вимог, що випливають з умов роботи, виготовлення або вимірювання деталей. Основні визначення параметрів форми і розташування поверхні наведено в табл. 10.1.

Таблиця 10.1

Класифікація відхилень і допусків форми та розташування

поверхонь

 

Позначення допусків форми та розташування поверхонь повинно виконуватися на основі Державних стандартів.

Для кожного виду допуску форми або розташування встановлено 16 ступенів точності (з 1-го до 16-го). 1-й ступінь - найбільш точний, 16-й - найбільш грубий. За необхідності ряди допусків можуть бути продовжені в сторону більш грубих - 17, 18, 19 і т. п.

У межах одного ступеня точності стандартом встановлено три рівні відносної точності А, В, С, що визначаються співвідношенням допусків форми і розміру; допуски форми при цьому складають відповідно 60, 40 і 25 % допуску розміру.

Граничні відхилення форми та розташування поверхонь нормуються ГОСТом 24642-81 та ГОСТом 24643-81 призначаються залежно від вимог, що диктуються умовами праці деталей.

Стандартизація числових значень допусків форми та розташування поверхонь дозволяє систематизувати конструкторські вимоги й технологічні дані, а також закономірно ув’язати між собою вимоги точності до виробів та відповідних засобів виготовлення й вимі­рювання.

Числові значення допусків наведено у табл. 10.2, 10.3, 10.4, 10.5 (Частина ІІ. Додаток Ж).